Сьогодні минає чотири роки з того ранку, який назавжди розділив наше життя на «до» та «після». Чотири роки, як Україна стоїть щитом за свою свободу, а кожен із нас на своєму фронті. У Дніпровському професійному технологічному коледжі цей час став іспитом на людяність та професіоналізм. Попри тривоги й виклики, ми продовжуємо тримати освітній стрій. Наші здобувачі освіти дорослішають швидше за однолітків у всьому світі, а педагоги стають не лише наставниками, а й опорою у складні часи.
Цей день для нас це:
Пам'ять: Ми схиляємо голови перед кожним героєм, який віддав життя за наше майбутнє. Серед них наші випускники, друзі, рідні. Кожне ім'я назавжди в наших серцях.
Вдячність: Дякуємо військовим за можливість проводити заняття, здобувати професію та мріяти про відбудову нашої країни.
Віра: Ми віримо в силу знань і силу праці. Наша молодь саме ті, хто будуватиме нову Україну, сучасну та незламну. Чотири роки боротьби довели, що нас не зламати. Ми на своїй землі, зі своєю мовою та своїми цінностями.
Стоїмо. Навчаємось. Переможемо!
