У Царичанському відділенні Дніпровського професійного технологічного коледжу цей День Соборності був дуже простим і дуже справжнім. Студенти об’єдналися у символічний ланцюг єдності, без сценаріїв і гучних промов. Просто стали поруч, відчуваючи плече одне одного й одну саму думку, що разом легше та сильніше.
Особливо зворушливим продовженням стало написання листів у майбутнє. Студенти ділилися своїми мріями й думками на тему «Якою я бачу Україну через 10 років». Про мрії, які хочеться берегти. Про надію, що не зникає навіть у складні часи. Про перемогу та мирне небо. У кожному рядку відчувались щирість і віра, без пафосу, зате з теплом.
