Коли за вікном холодно. Коли світло вимикається несподівано. Коли день починається з «а чи буде сьогодні тепло?» Саме тоді особливо хочеться людського тепла. І ми його створили. У Дніпровському професійному технологічному коледжі відбулось свято Масляної. Це був день сміху, руху й живої енергії молоді. Перетягування каната було дуже запеклим та емоційним. Веселий бій подушками з драйвом і дружніми жартами. Жбурляння м’ячиків по кеглях із серйозним «спортивним» настроєм. «Бої півнів» де, стоячи на одній нозі, учасники намагалися випхати суперника за лінію.
Але справжньою родзинкою став конкурс капітанів. Їх урочисто вдягнули в боксерські обладунки, налаштували на «серйозний бій», публіка затамувала подих… І раптом замість поєдинку потрібно було… почистити та з’їсти банан у всьому цьому спорядженні! Сміху було стільки, що про холод забули всі. Ми стали у традиційний спільний хоровод, єдиним колом, єдиною командою. А потім уже надворі відбулося символічне спалювання опудала як знак прощання із зимою, труднощами й усім, що хочемо залишити в минулому. І, звісно, фінальний акорд - теплі та ароматні млинці.
Масляна в Дніпровському професійному технологічному коледжі в цьому році стала символом нашої стійкості. Бо навіть без світла ми світимося. Навіть у холод ми зігріваємо одне одного. Навіть у непрості часи ми вміємо радіти.
І, мабуть, саме в цьому і є справжня сила нашої родини ДПТК!
